» » Викладач ВСП «ФКЕПІТ ЗУНУ» посів 3 місце у Загальноукраїнському краєзнавчому конкурсі "От де, люде, наша слава, слава України!"

Викладач ВСП «ФКЕПІТ ЗУНУ» посів 3 місце у Загальноукраїнському краєзнавчому конкурсі "От де, люде, наша слава, слава України!"

Дата: 21-03-2024, 17:32 | Автор: Відділ інформації та зв'язків з громадськістю

 Викладач ВСП «Фаховий коледж економіки, права та інформаційних технологій ЗУНУ», тернопільський історик Василь Штокало взяв участь у Загальноукраїнському краєзнавчому конкурсі “От де, люде, наша слава, слава України!” Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Тараса Шевченка, очолюваний Людмилою Красицькою – правнучкою Кобзаря по сестрі Катерині, на 210-річчя народження Пророка, й посів 3 місце, підготувавши історичне дослідження «Тарас Шевченко - знищений московитами Пророк України».

 У своїй праці Василь Омельянович зазначає: «Сьогодні йде надзвичайно кривава руйнівна війна споконвічного ворога московита на знищення державности України. Жорстоко діє той загарбник 370 років, особливо в осередньо-східному, південному, частково північному теренах наших земель. Усе українське знищує дика азійська орда зі звірячою ненавистю. Довший час у свавіллі «русского мира» полонилося Тараса Шевченка начебто їхнього. Насправді так ніколи не було. Адже Кобзар відверто виступив проти російського імператора «самодержца» в московсько-азійському безладі, що важко уярмлював український народ. Спротив Тараса Шевченка – це слово. Карав ж московит підступно: не в’язниця чи Сибір, а виселення; не повна безправність, а заборона творчости; не винесений смертний вирок, а приховане таки знищення… Сліди такого злочину щодо соборної України заховали московити ще 1861 року в (с)анкт-(п)єтєрбурґє… Нічого немає таємного, щоб не стало знаним… Євангельська істина… Чи знали про це?.. Мабуть. Чому мовчали?.. Мабуть, час не прийшов. Мабуть… Зі свого боку продовжую оприлюднювати власне дослідження наявного злочину московитів. Нагода – 210-річчя народження Тараса Шевченка в умовах 3-го року подивугідної оборони українцями Незалежности при 13-му році цього відстоювання державности та дороговказ із минувшини… У 200-річчя – Тараса Шевченка кинулося те світове лихо. Трапилося подібне 1914 року, на 100-річчя – Тараса Шевченка, коли світ стояв перед страхітливою подією… Хіба це не свідчення Пророцтва роками Тараса Шевченка… Содом і Гомору можна було уникнути, якби… Урятувався праведний Лот із доньками… Ця війна в Україні розпочалася зі здвигу гідности… Пророк України. Тарас Шевченко – греко-католик. Тарас Шевченко походить із мальовничої Звенигородщини в наддніпрянській Україні, що зазнала певних переміщень минувшини. Зокрема. 1569 рік, за Люблінською (Люблинь) унією, цей край у значній частині від Дніпра до Збруча, потрапив під загарбання поляків, де від 1375 року каралася галицька Русь (Україна). Відразу, ляхи заповзялися й тут насаджувати гніт і суспільний, і господарський, і духовний. Українська православна церква в хрещенні святого Володимира Великого, щоб уникнути повного знищення поляками, пішла на рішучий крок. 1596 рік, у місті Берестя наш клир скликав з’їзд і проголосив злуку (унія) з Верховним Апостольським Престолом у Римі (католики), за збереження східного обряду. Постала Українська православна (грецька) церква католиків або греко-католицька (УГКЦ). Певне коло вищого київського духовенства не визнало – об’єднання й залишилося недовго під опікою патріяршого Костянтинополя. Однак, у наддніпрянській Україні навіть така дійсність не зупинила, лишень посилила ярмо розлючених поляків. Аж спалахували в сторіччях – ХVІІ визвольна війна, ХVІІІ повстання. Насилля ж поляків не знало меж… У повній безвиході, залишки Української православної церкви перейшли в УГКЦ. Так, Правобережжя від Сяну до Дніпра, щоб не ополячитися через релігію, залишилося українським у католицькій конфесії чи греко-католиками. Настав 1793 рік і другий поділ Річ Посполитої, за котрим до (р)осійської імперії відійшли українські землі від Дніпра до Збруча, при збереженні /ще/ Української греко-католицької церкви. 9 березня (за старим стилем 25 лютого) 1814 року в селі Моринці на згаданій Звенигородщині народився Тарас у греко-католицькій родині стельмаха Григорія Шевченка-Грушівського в шлюбі з греко-католичкою Катериною з роду Якима Бойка. 12 березня 1814 року хлопчик охрещений і названий ім’ям Тарас у місцевому греко-католицькому храмі святого Івана Богослова, греко-католицьким парохом отцем Іваном Базаринським, хресний батько Григорій Дяденко, греко-католик. Це опосередковано описав Олександер Кониський [1: с. 37, с. 37–примітка, с. 38], безпосередньо доповним отець (греко-католик) Семен Посіко [2: с. 16], не заперечив д-р Дмитро Степовик [3: с. 21–23] і навіть 2017 року дане підтвердив [5]; (примітка: а/ наведення думок д-ра Дмитра Степовика не є схваленням його сучасної діяльности на руїну одної з гілок нашої Церкви при митрополитові Епіфанію; б/ от-от довідуємося сумну вістку, що д-р Дмитро Степовик упокоївся в Бозі).

Тарас Шевченко зростав і виховувався в українській свідомій родині, нехай недовго… Зокрема. 1816 рік (не пізніше), Григорій Шевченко з дружиною та дітьми перебрався в сусіднє село Кирилівку, звідки походив. У 9 – 11 років, ще малого Тараса наспіла лиха доля… 20 серпня 1823-го померла мати, в 32 роки, від нестерпного кріпацтва вже московитів. 21 березня 1825 року не стало тата по тій самій причині.

З Богом! Тарас Шевченко вимушено переступав оту недолю 13-річним пастухом (пастор) ягнят за селом. Святе письмо, псалми… спів Кобзаря про українську неволю й неймовірні краєвиди. Так наспіло кріпацтво у вигляді служби на панському дворі чужинця Енґельґардта. 1834 рік, до 1838 року в Наддніпрянщині московити насильно перевели український люд із Української греко-католицької церкви в «казённое православие». (1946 рік, у Наддністрянщині повториться подібне, але духовний провідник о. Йосиф Сліпий встигне вивести УГКЦ у підпілля). Усе таки доля корилася таланту. 22 квітня 1838 року Тарас Шевченко отримав звільнення з кріпацтва внесенням викупу в 2500 рублів. З Божою допомогою – це здійснив образописець Іван Сошенко. Восени Тарас Шевченко вступив у (п)єтєрбурґзку академію мистецтв, чому й визволений з ярма. Записався – православним, бо коли б виказав справжнє хрещення, то кацапське самодержавство не допустило б на високі виклади (примітка: згідно д-ра Дмитра Степовика). Таким чином. Хрещення та зростання в дусі українського греко-католика в глибоко віруючій родині виплекали в Тарасові Шевченку твердь незмоскалитися, чого б не дало «казённое православие».

Тарас Шевченко – знищення московитами. Спочатку було Слово… Українське брало своє. 1840 рік, Тарас Шевченко видав “Кобзар” віршів. Книжечка була не проста, голосяча Україні, в межах поневоленої супостатом, прокидатися. 22 березня 1845 року (п)єтєрбурґзка академія мистецтв видала Тарасові Шевченку диплом «свободного художника». Розв’язувалися руки творити добро для Батьківщини соборної та закликати своїх рвати кайдани… Однак, сміливі заклики Кобзаря відразу почули донощики та донесли. За «бунт» маляра, деспот скаженів, де виліз навіть «униат».

Бог і Україна! 20 жовтня 1846 року Тарас Шевченко віддав шану греко-католицькій святині (вже з накладеною лапою «казённым православием») збудованій відомим греко-католицьким землевласником Миколою Потоцьким у галицькій частині Тернопілля, приналежного тоді (р)осійській імперії – Почаївській лаврі Успення Пресвятої Богородиці.

У ріднім краю слово Тарасове ставало духовною силою – пробирало до серця, нуртувало до крови. Під ликом «казённого православия», московити зготували переслідування та… знищення. Так, з 5 квітня 1847 року почалося заслання Тараса Шевченка, що триватиме до 2 серпня 1857 року. За лаштунками втаїлося розбите життя, підірване здоров’я…

10 березня 1861 року в (с)анкт-(п)єтєрбурґє, головному місті відвічного ворога з північного сходу, зведеному на кістках українських козаків, покинув цей світ Кобзар. Знищили московити-кацапи Тараса Шевченка за допомогою азотної кислоти. Зокрема, після повернення зі заслання, Тарас Шевченко отримував із академії мистецтв замовлення на гравюри в техніці офорту (сильна горілка в перекладі з французької мови). Виконується на мідній дошці, попередньо пропареній лаком і зчищеній азотною кислотою. Тарас Шевченко – отруївся. Це вчинили московити навмисно, що стало причиною смерти. Тіло Тараса Шевченка оглядали й обстежували німецькі лікарі та виявили пошкоджені легені з надмірним накопиченням води [4], карцер або рак легенів.

Таким чином. Тарас Шевченко усамітнений у Бозі, з яскраво розкритим талантом Божим у пошуку Царства Божого, спонукав український народ шукати правду і правда визволить – отримав мученицький вінець Пророка.

Висновки: І. Розкриття найпотаємніших, взаємно доповнюваних сторінок дають нарешті можливість позбутися вікової московської цензури над життєписом Тараса Шевченка.

 

ІІ. Оживити християнство в теренах, де ступав Тарас Шевченко, жахливо обездуховлених московськими безбожницькими «казённым православием» і комуністичним атеїзмом.

 

ІІІ. Постать Пророка Тараса Шевченка дозволяє Українській греко-католицькій церкві та православній церкві України починати соборизацію для закладення помісної церкви України й урухомити екуменізацію західних і східних християн».