1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

Логіка та формальні системи

Лектор:
Викладач лабораторних занять: Назва дисципліни: Логіка і формальні системи (шифр дисципліни 11)

Назва дисципліни: Логіка і формальні системи (шифр дисципліни 11)

Зміст дисципліни. Змістовий модуль 1. Логіка. Тема 1.Вступ до дисципліни. Поняття логічної форми. Формальна та сучасна логіка. Тема 2. Поняття та судження. Тема 3. Основні закони формальної логіки. Змістовий модуль 2. Математична логіка. Тема 4. Алгебра логіки.. Тема 5.Властивості функцій алгебри логіки та їх реалізація формулами. Тема 6. Основні тотожності. .Тема 7. Канонічні форми логічних функцій.. Змістовий модуль 3. Формальні системи. Тема 8. Основні поняття формальних систем.. Тема 9.Формальні аксіоматичні теорії..  Тема 10. Логіка і числення предикатів. . Тема 11 Канонічна система Поста. Тема 12. Використання канонічних систем Поста та машини Тьюринга.

Попередні умови – вивчення курсу Логіка і формальні системи передбачає наявність знань із курсів (Основи програмування і алгоритмічні мови,  Системне програмування і операційні системи, Алгоритміка, Основи дискретної математики), а також вимагає цілеспрямованої роботи над вивченням спеціальної літератури, активної роботи на лекційних та лабораторних заняттях, самостійної роботи студента.

Мета і завдання вивчення дисципліни. Мета викладання дисципліни Логіка і формальні системи полягає у наданні студенту систематичних знань та практичних навиків використання теорії і методів формальної та сучасної логіки. Завданням дисципліни є ознайомлення студентiв з основами формальної логіки, математичною логікою та суворою формалізацією математичної теорії, а також прищеплення практичних навичок дослідження і побудови формальних систем, які можна реалізувати машинним способом.

 В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

-         вільно орієнтуватися в теоретичному матеріалі даного курсу;

-         отримати теоретичні знання, вміння та навики для дослідження форм абстрактного мислення,

-         використовувати закони математичної логіки у математичних міркуваннях,

-         виконувати побудову формальних систем; використовуючи числення висловлювань та числення предикатів.

 

 

Навчальні матеріали

1.      Гиндикин С.Г. Алгебра логики в задачах. – М.: Наука, 1972. – 288с.

2.      Глушков В.М. Капитонова Ю.В., Мищенко А.Т. Логическое проектирование дискретных устройств. – К.: Наук. думка, 1987. – 264с.

3.      Дюбко Г.Ф. Введение в формальные системы. – К.: УМК ВО, 1992. – 86с.

4.      Ивлев Ю.В. Логика. – М.: Логос, 2000.

5.      Ковальски Р. Логика в решении проблем: Пер. с англ. – М.: Наука, 1990. – 280с.

6.      Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998.

7.      Кузнецов О.П., Адельсон-Вельский Г.М. Дискретная математика для инженеров. – М.: Энергоатомиздат, 1988. – 480с.

8.      Малахов В.П. Основы формальной логики. – М.: «Щит-М», 1999.

9.      Мельников В.Н. Логические задачи. – Киев; Одесса: Вища шк., 1989. – 344с

10.  Нефедов В. Н., Осипова В.А. Курс дискретной математики. – М.: Изд-во МАИ, 1992. – 264с.

11.  Хоменко І.В. Алексюк І.А. Основи логіки – К.: Золоті ворота, 1996.

12.  Яблонський С.В. Введение в дискретную математику. – М.: Наука, 1989. – 384с.

 

Обов’язкові та факультативні розділи дисципліни. Всі наведені вище теми є обов’язковими.

Статус дисципліни – вибіркова дисципліна циклу професійної та практичної підготовки магістрів з напряму 0915 “Комп’ютерна інженерія” для спеціальності Ком’ютерні системи та мережі

Викладацький склад – лектор і екзаменатор доцент Тимошенко Л.М.

Тривалість вивчення дисципліни – загальний обсяг – 108 годин (3 кредити ECTS), в тому числі лекцій – 24 год., лабораторних – 24 год., індивідуальна робота – 4 год., самостійна робота студента – 56 год. Дисципліна вивчається на 5-му курсі протягом першого триместру , тижневе навантаження – 2 год. лекцій та 2 год. лабораторних.

Методика викладання та методи навчання. В навчальному процесі застосовуються: лекції, лабораторні, індивідуальні заняття; самостійна робота студента.

Оцінювання. В процесі вивчення дисципліни Логіка і формальні системи використовуються такі методи оцінювання навчальної роботи студента за 100-бальною шкалою оцінювання:

-         поточне опитування;

-         підсумкове тестування за кожним змістовним модулем;

-         оцінювання виконання лабораторних робіт;

-         підсумковий залік.

Підсумковий бал (за 100-більною шкалою) з дисципліни Логіка і формальні системи визначається як середньозважена величина, залежно від питомої ваги кожної складової залікового кредиту:

                                                                                                                                                         %

Модуль 1

(підсумкове тестування)

Модуль 2

(поточне опитування)

Модуль 3 Індивідуальне науково– дослідне завдання

Модуль 4 Підсумковий контроль

(залік)

Разом

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

ЛР 1

ЛР 2

Змістовий модуль 3

5

10

5

10

10

20

40

100

 

 

За шкалою університету

За національною шкалою

За шкалою ECTS

90-100

Відмінно

А (відмінно)

85-89

Добре

В (дуже добре)

75-84

С (добре)

65-74

Задовільно

D (задовільно)

60-64

Е (достатньо)

35-59

Незадовільно

FX (незадовільно, з можливістю повторного складання)

1-34

F (незадовільно, з обов’язковим повторним курсом)

 

Мова викладання – дисципліна викладається українською мовою.

Структура залікового кредиту – дисципліна “Логіка і формальні системи” має один кредит заліку, який складається із 3-х змістових модулів та 2-х лабораторних робіт, індивідуального науково-дослідного завдання і оцінюється кількістю 3-ох кредитів ECTS, які зараховують студентові у випадку, якщо підсумковий бал, одержаний як середня зважена з 3-х змістових модулів і лабораторних робіт становить 60 балів і вище.

 

  •  Facebook 

Обрати мову

Хто на сайті

На сайті 83 гостей та відсутні користувачі