1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

Комп'ютерні системи

Лектор:
Викладач лабораторних занять: Назва дисципліни: Комп’ютерні системи

Назва дисципліни: Комп’ютерні системи.

Змістовний модуль 1. Класифікація, параметри і характеристика комп’ютерних систем. Тема 1. Визначення та класифікація КС [1] Розглядаються способи побудови і класифікація відкритих багатокористувацьких КС та мереж, правила їх поділу на рівні, протоколи, інтерфейси та сервіс, функціональні рівні, обмін даними у відкритих КС. Тема 2. Характеристики і параметри КС [1,2] Подаються основні характеристики і показники КС: продуктивність, завантаженість, час відповіді та час очікування, надійність та методологічні основи їх оцінки. Тема 3. Режими обробки даних [1] Розглядаються режими обробки даних як спосіб виконання завдань (задач), що характеризується порядком розподілу ресурсів між ними; мультипрограмна обробка, обробка у реальному масштабі часу та ін.

Змістовий модуль 2.  Паралельна обробка інформації. Багатомашинні і багатопроцесорні комплекси. Тема 4. Паралельна обробка інформації [3] Вивчаються класифікація та способи організації систем паралельної і конвеєрної обробки: ОКОД, МКОД, ОКМД, МКМД. Тема 5. Багатомашинні та багатопроцесорні комплекси [5] Розглядаються багатомашинні (БМОК) та багатопроцесорні (БПОК), їх типи, способи і типи структурної організації, особливості організації обчислювальних процесів.

Змістовий модуль 3. Обчислювальні мережі. Тема 6. Обчислювальні системи [1,5] Розглядаються організація і функціонування типових обчислювальних систем: системи з конвеєрною обробкою інформації, матричні системи, асоціативні системи, однорідні системи і середовища, функціонально розподілені системи, системи з структурою, що перебудовується. Тема 7. Обчислювальні мережі у комп’ютерних системах [1,6]

Представлені структури і характеристики обчислювальних мереж, багаторівнева організація їх керуванням (процеси, рівні керування, інтерфейси, структура повідомлень, протоколи, розподіл функцій по системам), способи і засоби комутації і передачі даних, адресація, маршрутизація пакетів і керування потоками даних.

Змістовий модуль 4. Проектування комп’ютерних систем. Тема 8. Задачі теорії комп’ютерних систем [1,7] Розглядаються задачі структурного і абстрактного синтезу та аналізу складних комп’ютерних систем, їх формальне представлення. Тема 9. Моделі функціонування комп’ютерних систем [1,10] Розглядаються принципи побудови і властивості моделей КС: ймовірнотний підхід до моделювання процесів КС, Маяковські моделі, моделі масового обслуговування, статистичні моделі,  аналітичні моделі, емпіричні методи.  Тема 10. Системотехнічне проектування КС [9,11] Дається мета системотехнічного проектування КС, методологія вибору і розробки базової структури, методологія аналізу забезпечення необхідної продуктивності.

Попередні умови – вивчення курсу „Комп’ютерні системи” передбачає наявності знань із суміжних курсів ("Архітектура ЕОМ", "Периферійні пристрої", "Програмування", "Системне програмування", математичних курсів. Отримані в процесі освоєння даного курсу теоретичні знання й практичні навики використовуються в курсах: "Мережі ЕОМ", "Основи автоматизованого проектування засобів обчислювальної техніки", "Теоретичні основи захисту інформації"), а також цілеспрямованої роботи на лекційних та лабораторних заняттях.

Мета і завдання вивчення дисципліни. Метою викладання дисципліни "Комп’ютерні системи" (КС) є ознайомлення студентів з теоретичними основами побудови КС, їх передовими архітектурами, а також алгоритмами та областями використання КС, протоколами й стандартами побудови паралельних високопродуктивних КС. Практичні аспекти охоплюють синтез і аналіз КС на стадіях проектування, впровадження, експлуатації та модернізації; застосування алгоритмів обробки сигналів в КС, мережевих протоколів побудови гетерогенних КС.

Завданням дисципліни є набуття студентами теоретичних знань про принципи побудови сучасних високопродуктивних КС, областей їх використання, архітектур та алгоритмів, протоколами відкритої взаємодії КС та мереж, синтезу сучасних високопродуктивних систем на базі мікропроцесорів, мікроконтролерів, процесорів обробки сигналів, програмованих логічних матриць. Практичні навики передбачають освоєння студентами системи команд та форматів представлення даних, архітектур та арифметико-логічними пристроями типових КС

Поєднання теоретичних і практичних знань та вмінь сприяє як достатньому оволодінню роботою в передових сучасних КС, так і полегшенню освоєння та інтегрування нових КС у майбутньому.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

·      отримати теоретичні знання, вміння та навики для вибору алгоритмів і сфери їх використання;

·      отримати практичні навики використання сучасних технологій програмування і оцінити ефективність функціонування комп’ютерних систем.

 

Навчальні матеріали:

1.      Ларионов А. М. и др. Вычислительные комплексы системы и сети. Учебник для вузов. Л.: Энергоатомиздат. 1987.

2.      Бауэр Ф. Л., Гооз Г. Информатика. В2-х частях. Пер. с нем.– М.:,Мир,1990.

3.      Корнеев В.В. Параллельные вычислительные системы. - М.: Нолидж, 1999. - 320 с.

4.              Новий російсько-українсько-англійський тлумачний словник з інформатики./ Уклад.: М. Д. Гінзбург, Л. І. Білоусова, І. М. Корніловська та ін. За ред. М. Д. Гінзбурга. Харків: „Корвін”, „002.

5.      Панасюк А.Н. Сети или многопользовательские комплексы: сравнительный анализ // Компьютеры + Программы. - 1994. - № 4. - С. 70-73.

Обов’язкові та факультативні розділи дисципліни. Всі наведені вище теми є обов’язковими.

Викладацький склад – лектор та екзаменатор професор, д.т.н., Карпінський М.П.

Тривалість вивчення дисципліни – загальний обсяг – 162 годин, в тому числі лекцій – 54 год., лабораторних – 18 год., індивідуальна робота – 7 год., самостійна робота студента – 83 год. Дисципліна вивчається на 3-му курсі, тижневе навантаження – 1 година лекцій та 1 години лабораторних.

Методика викладання та методи навчання. В навчальному процесі застосовуються: лекції, лабораторні, індивідуальні заняття; виконання індивідуальних завдань під керівництвом викладача та самостійно; робота в мережі Інтернет.

Оцінювання. В процесі вивчення дисципліни „Комп’ютерні мережі та телекомунікації” використовуються такі методи оцінювання навчальної роботи студента за 100-бальною шкалою оцінювання:

-         поточне опитування;

-         підсумкове тестування за кожним змістовним модулем;

-         оцінювання виконання індивідуальних завдань та лабораторних робіт;

-         підсумковий письмовий іспит;

Підсумковий бал (за 100-більною шкалою) з дисципліни „Комп’ютерні мережі та телекомунікації” визначається як середньозважена величина, залежно від питомої ваги кожної складової залікового кредиту:

Форма навчання

Курс

Триместр

Лекції

Лабораторні

 

ІР

Разом

СРС

Іспит / залік

Денна

III

7

36

18

4

58

42

-

8

18

-

3

21

41

Екзамен, 8

                                                                                                                                                        

Шкала оцінювання

За шкалою університету

За національною шкалою

За шкалою ECTS

90-100

Відмінно

А (відмінно)

85-89

Добре

В (дуже добре)

75-84

С (добре)

65-74

Задовільно

D (задовільно)

60-64

Е (достатньо)

35-59

Незадовільно

FX (незадовільно, з можливістю повторного складання)

1-34

F (незадовільно, з обов’язковим повторним курсом)

Мова викладання – дисципліна викладається українською мовою.

Структура кредиту іспиту – дисципліна «Комп’ютерні системи» має один кредит іспиту, який складається із 4-ох змістових модулів та 7-ти лабораторних робіт і оцінюється кількістю 5-ох кредитів ECTS, які зараховують студентові у випадку, якщо підсумковий бал, одержаний як середня зважена з 4-ох змістових модулів, лабораторних робіт становить 60 балів і вище.

 

  •  Facebook 

Обрати мову

Хто на сайті

На сайті 86 гостей та відсутні користувачі